Етичний кодекс психолога України

Офіційний документ · Україна, 2026

Етичний кодекс
психолога України

Сучасний професійний стандарт, розроблений з урахуванням міжнародних етичних норм та актуального законодавства України.

  • CPA Канада 2017
  • APA США 2017
  • BPS Велика Британія 2021
  • EFPA
  • Закон № 4223-IX
  • Наказ МОЗ № 2118

Преамбула §

Психологія є дисципліною, що має особливий соціальний контракт із суспільством: суспільство надає психологам професійну автономію в обмін на зобов'язання діяти в найвищих інтересах кожної людини та суспільства загалом. Цей Кодекс є вираженням цього соціального контракту.

Психолог — це фахівець, який завдяки своїм знанням і становищу отримує доступ до внутрішнього світу людини. Цей привілей породжує підвищену відповідальність. Взаємодія з клієнтом, учасником дослідження чи громадою здійснюється в умовах нерівності влади, яку психолог зобов'язаний визнавати і не використовувати у власних інтересах.

Кодекс діє в умовах збройного конфлікту, переміщення населення, масової психологічної травми та трансформації форм надання допомоги (зокрема онлайн і волонтерської). Ці реалії не послаблюють етичних вимог — вони потребують особливої уважності, адаптації і самоусвідомлення від кожного психолога.

Кодекс спирається на чинне законодавство України: Конституцію України, Закон про систему охорони психічного здоров'я (№ 4223-IX, 2025), Закон про психіатричну допомогу, Закон про соціальні послуги, Наказ МОЗ № 2118 (2023), а також міжнародні стандарти — ВООЗ, Гельсінська декларація, Стамбульський протокол.

Ієрархія принципів §

Кодекс ґрунтується на чотирьох принципах. При виникненні конфлікту між ними застосовується така ієрархія пріоритетності (від вищого до нижчого):

I
Повага до гідності особи
II
Відповідальна турбота і ненасичення шкодою
III
Чесність та доброчесність у відносинах
IV
Відповідальність перед суспільством

Примітка: ієрархія застосовується лише при реальному конфлікті між принципами. У звичайних ситуаціях усі чотири принципи мають рівну вагу і розглядаються в єдності.

Повага до гідності особи §

Цінності Кожна людина має безумовну, невід'ємну гідність незалежно від її стану здоров'я, соціального статусу, етнічного походження, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, релігійних чи політичних переконань, матеріального становища, освіти, наявності інвалідності чи будь-яких інших характеристик. Психолог визнає цю гідність і будує на ній усю свою практику.

1.1Загальна повага §

1.1.1

Психолог використовує мову, що відображає повагу до гідності та автономії особи: уникає стигматизувальних, дискримінаційних або зневажливих висловлювань у будь-якій комунікації — усній, письмовій, онлайн.

1.1.2

Психолог не допускає дискримінації у наданні послуг, проведенні досліджень, навчанні чи іншій діяльності. Зокрема, у контексті вимушеного переміщення — не ставиться упереджено до внутрішньо переміщених осіб, біженців чи осіб з окупованих територій.

1.1.3

Психолог враховує культурний, релігійний та мовний контекст клієнта, не нав'язує власних цінностей і не вважає свою культурну рамку універсальною.

1.2Інформована добровільна згода §

1.2.1

До початку будь-якої взаємодії (терапія, оцінювання, дослідження) психолог отримує інформовану добровільну згоду. Клієнт має бути проінформований про: мету і характер послуги; методи, що використовуватимуться; обмеження конфіденційності; можливі ризики та користь; право в будь-який момент відмовитись або перервати без негативних наслідків; умови зберігання даних; вартість послуг (якщо платні).

1.2.2

Згода надається у зрозумілій для клієнта формі — письмовій, усній або у форматі, що є культурно прийнятним. При онлайн-роботі — фіксується у письмовому або електронному вигляді до початку сесії.

1.2.3

При роботі з особами зниженою здатністю до надання згоди (діти, особи в кризовому стані, особи з когнітивними порушеннями) психолог залучає законних представників, але водночас прагне отримати згоду самої особи настільки, наскільки це можливо.

1.2.4

В умовах надзвичайної ситуації або бойових дій, коли повноцінна згода неможлива, допускається надання невідкладної психологічної допомоги без попередньої згоди. Щойно ситуація дозволяє — згода оформлюється ретроактивно.

1.3Конфіденційність §

1.3.1

Психолог зберігає конфіденційність усіх відомостей про клієнта, отриманих у процесі роботи, — незалежно від форми фіксації (паперова документація, електронні записи, аудіо/відеозаписи).

1.3.2

Конфіденційність може бути порушена лише у таких випадках: (а) явна і безпосередня загроза життю або безпеці клієнта чи третіх осіб; (б) юридичне зобов'язання за законодавством України (напр., виявлення злочину проти дитини); (в) письмовий дозвіл самого клієнта. У всіх випадках розголошення обмежується мінімально необхідним обсягом інформації.

1.3.3

При дистанційному наданні послуг психолог забезпечує: використання зашифрованих платформ; інформування клієнта про ризики цифрової конфіденційності; безпечне зберігання електронних записів; чіткий протокол дій у разі технічного збою чи несанкціонованого доступу.

1.3.4

Обов'язок конфіденційності зберігається після смерті клієнта.

1.3.5

В умовах збройного конфлікту психолог зважає на ризики розголошення інформації про клієнтів — військовослужбовців, ветеранів, цивільних постраждалих — та вживає додаткових заходів захисту. Дані не можуть бути передані без згоди клієнта жодній стороні, включаючи командування.

1.4Права та автономія §

1.4.1

Психолог поважає право клієнта на самовизначення у власному житті, навіть якщо рішення клієнта суперечать думці психолога, за умови, що вони не загрожують безпеці інших осіб.

1.4.2

Психолог не здійснює психологічного тиску, маніпуляцій, погроз чи неналежних стимулів для отримання згоди або зміни поведінки клієнта.

1.4.3

Клієнт має право на доступ до своїх психологічних записів та право на виправлення неточностей, якщо це не суперечить законодавству або не завдає шкоди.

Відповідальна турбота і ненасичення шкодою §

Цінності Психолог активно дбає про добробут тих, з ким він/вона працює: клієнтів, учасників досліджень, студентів, супервізантів, колег та суспільства загалом. Це означає не лише уникати шкоди, але й максимально сприяти благу — в межах компетентності та ресурсів.

2.1Компетентність §

2.1.1

Психолог надає лише ті послуги та застосовує лише ті методи, у межах яких він/вона має підтверджену кваліфікацію — освіту, навчання, супервізію або досвід.

2.1.2

Психолог систематично підвищує кваліфікацію, відстежує розвиток доказової бази у своїй галузі та адаптує практику до актуального стану знань.

2.1.3

При розширенні в нову сферу (напр., робота з ветеранами, дітьми, особами з ПТСР, онкохворими) психолог отримує відповідне навчання або супервізію до початку самостійної практики.

2.1.4

Психолог відстежує вплив власних цінностей, досвіду, упереджень та психологічного стану на свою роботу. Особисті проблеми, що знижують якість роботи, потребують своєчасного вирішення.

2.1.5

Надання допомоги в зоні бойових дій, при масових катастрофах або в умовах власної вторинної травматизації є ситуацією підвищеного ризику. Психолог усвідомлює межі своїх ресурсів і не надає допомогу, перевищуючи власні можливості, без відповідної підтримки та супервізії.

2.2Забезпечення життєстійкості психолога §

2.2.1

Психолог дбає про власне психічне та фізичне здоров'я як передумову якісної роботи. Вигорання, вторинна травматизація та втома від співчуття — реальні ризики, особливо в умовах тривалої роботи з травмою.

2.2.2

Психолог має право та обов'язок звертатися за власною терапією, супервізією або консультацією, якщо відчуває, що його стан може впливати на якість послуг.

2.2.3

Якщо психологічний або фізичний стан психолога суттєво знижує здатність надавати якісну допомогу, він/вона тимчасово призупиняє практику або конкретний вид діяльності.

2.3Уникнення шкоди §

2.3.1

Перед початком будь-якого втручання, дослідження або нової процедури психолог оцінює потенційні ризики та вигоди для всіх залучених сторін.

2.3.2

Психолог категорично не вступає в сексуальні чи романтичні стосунки з поточними клієнтами, учасниками досліджень, супервізантами та студентами. Після завершення терапевтичних відносин — не раніше ніж через 2 роки, і лише за умови відсутності будь-яких ознак зловживання владою. У більшості випадків такі стосунки залишаються неетичними назавжди.

2.3.3

Психолог уникає встановлення неофіційних або особистих відносин з клієнтами, що можуть перешкодити об'єктивності. Там, де подвійні ролі неминучі (малі громади, сільська місцевість, діаспора), психолог встановлює чіткі межі та за потреби звертається за супервізією.

2.3.4

Психолог не залишає клієнта без допомоги: при завершенні роботи або направленні до іншого фахівця забезпечує безперервність допомоги.

2.3.5

Якщо є достовірна підстава вважати, що клієнт може завдати серйозної шкоди собі або третім особам, психолог вживає заходів відповідно до чинного законодавства (попередження, направлення, інформування відповідних служб), зберігаючи при цьому мінімально необхідний обсяг розголошення.

2.4Онлайн-практика §

2.4.1

Перед початком дистанційної роботи психолог оцінює, чи є онлайн-формат прийнятним для конкретного клієнта (з урахуванням діагнозу, кризового стану, технічних можливостей, безпеки середовища клієнта).

2.4.2

Психолог та клієнт погоджують протокол безпеки для онлайн-роботи: що робити у разі суїцидального ризику, технічного збою, відсутності зв'язку. За потреби визначається контактна особа на стороні клієнта.

2.4.3

При роботі з клієнтами, що перебувають в іншому регіоні або за кордоном, психолог враховує можливі правові та практичні відмінності щодо надання допомоги.

2.5Волонтерська практика §

2.5.1

Волонтерська психологічна діяльність підпорядковується тим самим етичним стандартам, що й платна. Відсутність гонорару не знімає відповідальності за якість і безпеку послуг.

2.5.2

Психолог-волонтер особливо уважно ставиться до ризику вигорання та вторинної травматизації. Організація, що залучає волонтерів, несе спільну відповідальність за їхній добробут.

2.5.3

У волонтерських проектах і мультидисциплінарних командах психолог чітко визначає свою роль та межі компетентності, координує дії з іншими фахівцями.

Чесність та доброчесність у відносинах §

Цінності Психолог будує свою роботу на фундаменті правдивості, відкритості та відповідності між словом і дією. Це стосується відносин з клієнтами, колегами, роботодавцями, студентами, ЗМІ та суспільством.

3.1Точність і чесність §

3.1.1

Психолог точно і чесно представляє свою освіту, кваліфікацію, досвід, методи роботи та сфери компетентності. Не допускається перебільшення або введення в оману щодо будь-якого з цих аспектів.

3.1.2

Результати оцінювання, висновки та рекомендації ґрунтуються на достатній доказовій базі. Психолог чітко розмежовує факти, гіпотези та власну думку.

3.1.3

Психолог претендує на авторство лише тих ідей і результатів, що справді йому/їй належать. Внесок студентів, супервізантів та колег відповідно зазначається.

3.1.4

Психолог не поширює і не підтримує псевдонаукові концепції, маніпулятивні методи чи неперевірені методики — особливо в умовах інформаційної уразливості суспільства під час війни.

3.2Конфлікти інтересів §

3.2.1

Психолог розпізнає реальні та потенційні конфлікти між власними інтересами та інтересами клієнта чи суспільства і вживає заходів для їх нейтралізації.

3.2.2

Не допускаються подарунки, позики, надмірно великі пожертви від клієнтів або будь-які інші фінансові відносини, що виходять за межі погодженого гонорару.

3.2.3

У публічних заявах та рекламних матеріалах психолог зазначає лише достовірну інформацію: ім'я, кваліфікацію, спеціалізацію, контакти, форму роботи. Гарантії результатів неприпустимі. Відгуки клієнтів не використовуються як реклама без їхньої явної згоди.

3.2.4

Направлення до колег або організацій здійснюється виключно в інтересах клієнта. Будь-яка комерційна вигода від направлення має бути розкрита клієнту.

3.3Прозорість і відкритість §

3.3.1

До початку роботи психолог повідомляє клієнту про всі суттєві умови: вартість, формат, частоту зустрічей, обмеження конфіденційності, процедуру скарг.

3.3.2

Психолог виконує взяті на себе зобов'язання. У разі форс-мажору (хвороба, евакуація, технічний збій) — своєчасно повідомляє клієнта та пропонує альтернативу.

3.3.3

Виступаючи у ЗМІ, соціальних мережах або на публічних заходах, психолог чітко розрізняє особисту думку та наукові факти; не посилається на конкретні випадки з практики без надійної анонімізації.

Відповідальність перед суспільством §

Цінності Психолог як суспільний діяч несе відповідальність не лише перед окремими клієнтами, а й перед суспільством загалом. Особливо в умовах збройного конфлікту психологія має підтримувати стійкість спільнот, протидіяти дезінформації та дбати про психічне здоров'я як публічне благо.

4.1Розвиток знань і практики §

4.1.1

Психолог застосовує методи з доведеною ефективністю (відповідно до наказу МОЗ № 2118/2023 та міжнародних рекомендацій) і сприяє розвитку доказової бази у своїй галузі.

4.1.2

Дослідження проводяться з дотриманням принципів інформованої згоди, мінімізації ризиків, конфіденційності, добровільності та дебрифінгу учасників. Дослідження з вразливими групами (ветерани, ВПО, діти, постраждалі від насильства) потребують особливої уважності та незалежного етичного перегляду.

4.1.3

Психолог публікує результати чесно, включаючи негативні або нейтральні результати. Плагіат, фальсифікація та дублікативна публікація неприпустимі.

4.2Суспільна роль і відповідальність §

4.2.1

Психолог сприяє формуванню адекватного розуміння психічного здоров'я у суспільстві: бере участь у просвітницьких ініціативах, протидіє стигматизації та дискримінації осіб з психічними розладами.

4.2.2

Психолог відстоює незалежність своєї професійної думки від тиску з боку роботодавців, органів влади, фінансуючих організацій або будь-яких інших сторін, якщо такий тиск суперечить інтересам клієнта або суспільства.

4.2.3

Психолог усвідомлює, що його/її робота в умовах збройного конфлікту є частиною ширшого суспільного відновлення. Психологічна допомога ветеранам, ВПО, постраждалим від насильства, дітям та сім'ям є внеском у суспільну стійкість.

4.2.4

Психолог, що виступає як публічна особа або експерт, несе відповідальність за достовірність і зваженість своїх заяв, особливо у питаннях, що стосуються збройного конфлікту, психічного здоров'я населення або психологічних наслідків травми.

4.2.5

Психолог не бере участь у психологічних операціях, що порушують права та гідність особи, незалежно від замовника — державного чи приватного.

4.3Міждисциплінарна робота §

4.3.1

Психолог ефективно взаємодіє з іншими фахівцями (лікарями, соціальними працівниками, педагогами, юристами, капеланами), чітко визначаючи свою роль і межі компетентності.

4.3.2

Психолог, що надає супервізію, несе відповідальність за етичний розвиток супервізантів. Супервізор забезпечує безпечне середовище, де можна відкрито обговорювати помилки та складні ситуації.

Процес прийняття етичних рішень §

При зіткненні з етичною дилемою психолог керується таким алгоритмом:

  1. Визначити осіб та групи, яких стосується ситуація.
  2. Зібрати достатньо фактів — уникати рішень на основі неповної інформації.
  3. Визначити, які принципи цього Кодексу застосовні, та чи існує між ними конфлікт.
  4. Перевірити власні упередження: як особистий досвід, цінності або стрес можуть впливати на судження.
  5. Розглянути альтернативні рішення та їхні наслідки для кожної зі сторін.
  6. Звернутися за супервізією або консультацією до колег чи Комісії з етики.
  7. Прийняти рішення та взяти відповідальність за його наслідки.
  8. Задокументувати процес прийняття рішення, особливо у складних ситуаціях.
  9. Оцінити результати та за потреби скоригувати дії або звернутися за допомогою колег.

Примітка: усвідомлена неетична поведінка відрізняється від добросовісної помилки в складній ситуації.

Психолог, що може продемонструвати чесний і ретельний процес прийняття рішення, діє відповідно до цього Кодексу, навіть якщо рішення виявилось не ідеальним.

Особливі контексти практики §

А. Робота в умовах збройного конфлікту

Збройний конфлікт створює унікальні етичні виклики, що не мають однозначних відповідей. Психолог діє в умовах обмежених ресурсів, власної травматизації, підвищеного попиту та розмитих меж між різними ролями.

  • Психолог не надає психологічну інформацію про клієнтів будь-яким силовим структурам без явної письмової згоди клієнта, навіть якщо отримує тиск або запити від командування.
  • Психолог, що сам/сама є постраждалим від конфлікту, може потребувати допомоги перш ніж надавати її іншим. Це є ознакою відповідальності, а не слабкості.
  • Перша психологічна допомога (ППД) може надаватись без повноцінної інформованої згоди у гострих кризових ситуаціях, але при першій можливості переходить до стандартного формату.
  • Психолог враховує, що клієнти з досвідом полону, катувань або сексуального насильства мають особливі права на конфіденційність, зафіксовані у Стамбульському протоколі.

Б. Дистанційна та онлайн-практика

Дистанційний формат є повноцінним способом надання психологічної допомоги, що потребує адаптації, але не послаблення стандартів.

  • Психолог забезпечує цифрову безпеку: зашифровані канали зв'язку, захищені носії інформації, безпечні паролі.
  • Перед початком дистанційної роботи психолог і клієнт узгоджують план безпеки на випадок кризової ситуації під час сесії.
  • Психолог інформує клієнта про обмеження онлайн-формату та про ситуації, коли доцільний очний формат або направлення до очного фахівця.
  • Документація ведеться з дотриманням стандартів конфіденційності незалежно від формату роботи.

В. Волонтерська практика і гуманітарна діяльність

Волонтерська психологічна практика набула в Україні масштабів, не передбачених попередніми кодексами. Вона потребує чіткого етичного регулювання.

  • Волонтерська допомога підпорядковується всім стандартам цього Кодексу.
  • Психолог-волонтер чітко окреслює, в якій ролі він/вона діє: кризовий помічник, ППД-фахівець, терапевт — і не переходить межі відповідних компетентностей.
  • Організація, що залучає психологів-волонтерів, несе відповідальність за забезпечення супервізії, захисту від вигорання та відповідних умов роботи.
  • Тривала волонтерська практика (понад кризовий формат) потребує тих самих рамок, що й регулярна практика: первинна оцінка, згода, документування, завершення роботи.

Відповідальність за порушення §

Обов'язок повідомляти

Психолог, що має обґрунтовані підстави вважати, що колега порушує цей Кодекс або завдає шкоди клієнтам, має обов'язок вжити заходів. Залежно від тяжкості ситуації:

  • При незначних або, можливо, ненавмисних порушеннях — звернутися безпосередньо до колеги.
  • При серйозних порушеннях або якщо пряме звернення неможливе — повідомити відповідний регуляторний орган.
  • При загрозі безпосередньої шкоди — вжити невідкладних заходів, включаючи звернення до відповідних органів.

Процедура розгляду

Комісія з етики Товариства психологів України розглядає скарги відповідно до встановленої процедури, що передбачає:

  • Конфіденційність розгляду.
  • Право психолога, щодо якого подана скарга, на ознайомлення зі звинуваченнями та надання пояснень.
  • Заборону помсти щодо особи, яка подала скаргу добросовісно.
  • Розмежування між добросовісною помилкою та навмисним або грубо недбалим порушенням.

Можливі санкції

  1. Рекомендація щодо додаткового навчання або супервізії.
  2. Офіційне попередження.
  3. Тимчасове призупинення членства.
  4. Виключення з ГО.
  5. Повідомлення відповідних державних органів (при наявності підстав відповідно до законодавства України).

Набуття чинності та перегляд §

Цей Кодекс набирає чинності з дати затвердження на з'їзді ГО «Академія розвитку здорового суспільства».

Кодекс підлягає регулярному перегляду — не рідше одного разу на 5 років або позачергово у зв'язку із суттєвими змінами в законодавстві, науковій базі або суспільному контексті. Зміни вносяться в установленому порядку за участю широкого кола психологічної спільноти.

Члени ГО «Академія розвитку здорового суспільства», а також усі підписанти Кодексу беруть на себе зобов'язання дотримуватися цього Кодексу в усіх аспектах своєї діяльності як психолога — незалежно від форми роботи (очна, онлайн, волонтерська, платна), контексту (приватна практика, державна установа, бойові умови, гуманітарна місія) та ролі (практик, дослідник, педагог, супервізор).

" "